QA

Тестирование программного обеспечения - основные понятия и определения

Тестирование программного обеспечения (Software Testing) - проверка соответствия между реальным и ожидаемым поведением программы, осуществляемая на конечном наборе тестов, выбранном определенным образом. [IEEE Guide to Software Engineering Body of Knowledge, SWEBOK, 2004] В более широком смысле, тестирование - это одна из техник контроля качества, включающая активности по планированию работ (Test Management), проектированию тестов (Test Design), выполнению тестирования (Test Execution) и анализу полученных результатов (Test Analysis).

Верификация (Verification) - это процесс оценки системы или ее компонентов с целью определения, удовлетворяют ли результаты текущего этапа разработки условиям, сформированным в начале этого этапа [IEEE]. То есть. выполняются ли наши цели, сроки, задачи разработки проекта, определенные в начале текущей фазы.

Валидация (Validation) - это определение соответствия разрабатываемого ПО ожиданиям и потребностям пользователя, требованиям к системе [BS7925-1].

План Тестирования (Test Plan) - это документ, описывающий весь объем работ по тестированию, начиная с описания объекта, стратегии, расписания, критериев начала и окончания тестирования, до необходимого в процессе работы оборудования, специальных знаний, а также оценки рисков с вариантами их решения.

Тест дизайн (Test Design) - это этап процесса тестирования ПО, на котором проектируются и создаются тестовые случаи (тест кейсы), в соответствии с определенными ранее критериями качества и целей тестирования.

Тестовый случай (Test Case) - это артефакт, описывающий совокупность шагов, конкретных условий и параметров, необходимых для проверки реализации тестируемой функции или ее части.

Баг/Дефект Репорт (Bug Report) - это документ, описывающий ситуацию или последовательность действий, приведшую к некорректной работе объекта тестирования, с указанием причин и ожидаемого результата.

Тестовое Покрытие (Test Coverage) - это одна из метрик оценки качества тестирования, представляющая собой плотность покрытия тестами требований или исполняемого кода.

Детализация Тест Кейсов (Test Case Specification) - это уровень детализации описания тестовых шагов и требуемого результата, при котором обеспечивается разумное соотношение времени прохождения к тестовому покрытию

Время прохождения Тест Кейса (Test Case Pass Time) - это время от начала прохождения шагов тест кейса до получения результата теста.

Усі види тестування програмного забезпечення, залежно від переслідуваних цілей, можна умовно розділити на такі групи:

За об’єктом тестування виділяють наступні види тестування ПЗ:

• функціональне тестування (functional testing);

• дослідницьке тестування (exploratory testing);

• тестування продуктивності (performance testing);

• навантажувальне тестування (load testing);

• димне тестування (smoke testing);

• стрес-тестування (stress testing);

• тестування стабільності (stability / endurance / soak testing);

• тестування зручності використання (usability testing);

• тестування інтерфейсу користувача (ui testing);

• тестування безпеки (security testing);

• тестування локалізації (localization testing);

• тестування сумісності (compatibility testing).

У залежності від переслідуваних цілей, види тестування можна умовно розділити на наступні типи:

• функціональне тестування (functional);

• нефункціональне тестування (non-functional);

• тестування пов’язане зі змінами.

За знанням системи:

• тестування чорної скриньки (black box);

• тестування білої скриньки (white box);

• тестування сірої скриньки (gray box).

За ступенем автоматизації:

• ручне тестування (manual testing);

• автоматизоване тестування (automated testing);

• напівавтоматизоване тестування (semiautomated testing).

За ступенем ізольованості компонентів:

• компонентне (модульне) тестування (component / unit testing);

• інтеграційне тестування (integration testing);

• системне тестування (system / end-to-end testing).

За часом проведення тестування:

• Альфа-тестування (alpha testing):

• тестування нової функціональності (new feature testing);

• регресійне тестування (regression testing);

• тестування при здачі (acceptance testing);

• Бета-тестування (beta testing).

За ознакою позитивності сценаріїв:

• позитивне тестування (positive testing);

• негативне тестування (negative testing).

За ступенем підготовленості до тестування:

• тестування за документацією (formal testing);

• Ad Hoc Testing (інтуїтивне) тестування (ad hoc testing).

Функціональне тестування – один із видів тестування, спрямованого на перевірку відповідностей функціональних вимог ПЗ його реальним характеристикам. Основним завданням функціонального тестування є підтвердження того, що програмний продукт, який розробляється, володіє усім необхідним замовнику функціоналом.

Залежно від мети, функціональне тестування може проводитися:

• На основі функціональних вимог, зазначених у специфікації вимог. При цьому для тестування створюються тестові випадки (test cases), створення яких враховує пріоритетність функцій ПЗ, які необхідно покрити тестами. Таким чином ми можемо переконатися в тому, що всі функції продукту, що розробляється, працюють коректно при різних типах вхідних даних, їх комбінацій, кількості і т.д.

• На основі бізнес-процесів, які має забезпечити додаток. У цьому випадку, нас цікавить не так працездатність окремих функцій ПЗ, як коректність виконуваних операцій, з точки зору сценаріїв використання системи. Таким чином, тестування в даному випадку буде грунтуватися на варіантах використання системи (use cases).

Описані вище аспекти реалізуються за допомогою таких напрямків і рівнів тестування:

Модульного (компонентного).

Інтеграційного;

Системного;

Регресійного;

Приймального.

Та багатьох інших видів, які забезпечують повноцінне та всеохоплююче тестування функціональних вимог до ПЗ.