Лінійний алгоритм (наслідування) утворюється командами, що виконуються одноразово в тій послідовності, в якій вони записані.
Арифметичні оператори
+ Додавання додає два значення x + y
- Віднімання одного значення з іншого x – y
* Множення множить два значення x * y
/ Ділення ділить одне значення на інше x / y
% Ділення із виведенням залишку повертає залишок від поділу x % y
++ Інкремент збільшує значення змінної на 1 ++x
-- Декремент зменшує значення змінної на 1 --x
Імена змінних повинні бути зрозумілі і передавати зміст значення, що в них зберігається.
Правила іменування Змінні
1) В ідентифікаторах допустимо використовувати символи алфавіту, нижнього підкреслення та символ долар:
myVariable, my_Variable, _MyVariable, my$Variable, $myVariable
2) Використання цифр недопустимо тільки на першій позиції:
myVariable1, my1Variable, 1MyVariable
3) Не можна використовувати як ідентифікатори зарезервовані ключові слова:
extends, false, import, intMyVar
4) Мова JAVA чутлива до регістру, тому якщо написати змінні у різних регістрах – це будуть різні змінні:
myVariable, MyVariable, myvariable
Ключові слова – це заздалегідь визначені зарезервовані ідентифікатори, що мають спеціальні значення для компілятора.
Ключові слова не можуть бути використані у якості ідентифікаторів.
Угоди щодо найменування
Специфікація мови JAVA рекомендує дотримуватись певних правил (casing conventions) під час створення ідентифікаторів.
Не рекомендується користуватися угорською нотацією та починати ідентифікатори із символу нижнього підкреслення, долара.
Константа – це іменована область пам'яті, яка зберігає у собі деяке значення, яке не можна змінити.
final byte A = 2; // 0000 0010 b
Спроба надати константі нове значення, призводить до помилки рівня компіляції.
Перетворення значення типу
Кастинг – це перетворення значення змінної одного типу на значення іншого типу.
Явний кастинг (explicit) Перетворення виконуються лише у разі явної вказівки (у круглих дужках) типу, на який необхідно перетворити.
Неявний кастинг (implicit) Перетворення виконуються автоматично без втрати точності та урізання частини вихідного значення числа.
Неявний кастинг - безпечний
Неявне перетворення типу (безпечне) – перетворення значення меншого типу на значення більшого або цілого в дійсне.
Комірка заповнюється нульовими значеннями або, якщо число було негативним, – одиницями.
Явний кастинг - небезпечний
Явне перетворення типу (небезпечне) – перетворення значення більшого типу на значення меншого, або дійсного в ціле.
Явний кастинг вважається небезпечним, оскільки може відбутися втрата точності чи урізання числа.
Форматований виведення
System.out.printf("Це число %1$s", 1);
Позиція елементу підстановки, що починається з одиниці (1,2,3,... і т. д.), вказівка більшої позиції призведе до помилки.
System.out.printf("Це числа за порядком %1$s та %2$s " , 1, 2);
System.out.printf("Виведення навпаки %2$s та %1$s " , 1, 2);
Q&A
Дякую всім за заняття!🙌🏻
❗️🎓Тема уроку: 3. Змінні та типи даних
Нагадую, що дедлайн здачі домашніх робіт – до наступного уроку.
Якщо виникають складнощі, пишіть, допоможу із задоволенням 😌
Запис лекції тренер опублікує трохи пізніше 🖥
Не забудьте повторити матеріал та підготуватися до наступного уроку📚
Успіху і до зустрічі!🤩
Integer1◦ . Дано відстань L у сантиметрах. Використовуючи операцію ділення націло, знайти кількість повних метрів у ній (1 метр = 100 см).
Integer2◦ . Дано масу M у кілограмах. Використовуючи операцію ділення націло, знайти кількість повних тонн у ній (1 тонна = 1000 кг).
Integer3◦ . Дано розмір файлу в байтах. Використовуючи операцію ділення націло, знайти кількість повних кілобайтів, які займає цей файл (1 кілобайт = 1024 байта).
Integer4◦ . Дано цілі додатні числа A і B (A > B). На відрізку довжини ни A розміщено максимально можливу кількість відрізків довжини B (без накладень). Використовуючи операцію ділення націло, знайти кількість відрізків B, розміщених на відрізку A.
Integer5◦ . Дано цілі додатні числа A і B (A > B). На відрізку довжини A розміщено максимально можливу кількість відрізків довжини B (безнакладень). Використовуючи операцію взяття залишку від ділення націло, знайти довжину незайнятої частини відрізка A.
Integer6◦ . Дано двозначне число. Вивести спочатку його ліву цифру (десятки), а потім - його праву цифру (одиниці). Для знаходження десятків використовувати операцію ділення націло, для знаходження одиниць - операцію взяття залишку від ділення.
Integer7◦ . Дано двозначне число. Знайти суму і добуток його цифр.
Integer8◦ . Дано двозначне число. Вивести число, отримане під час перестановки цифр вихідного числа.
Integer9◦ . Дано тризначне число. Використовуючи одну операцію ділення націло, вивести першу цифру даного числа (сотні).
Integer10◦ . Дано тризначне число. Вивести спочатку його останню цифру
(одиниці), а потім - його середню цифру (десятки).
Integer11◦ . Дано тризначне число. Знайти суму та добуток його цифр.
Integer12◦ . Дано тризначне число. Вивести число, отримане при прочитанні вихідного числа справа наліво.
Integer13◦ . Дано тризначне число. У ньому закреслили першу зліва цифру і приписали її справа. Вивести отримане число.
integer14◦ . Дано тризначне число. У ньому закреслили першу праворуч цифру і приписали її ліворуч. Вивести отримане число.
Integer15◦ . Дано тризначне число. Вивести число, отримане при перестановці цифр сотень і десятків вихідного числа (наприклад, 123 перейде в 213).
Integer16◦ . Дано тризначне число. Вивести число, отримане при перестановці цифр десятків і одиниць вихідного числа (наприклад, 123 перейде в 132).
Integer17◦ . Дано ціле число, більше 999. Використовуючи одну операцію ділення націло й одну операцію взяття залишку від ділення, знайти цифру, що відповідає розряду сотень у записі цього числа.
Integer18◦ . Дано ціле число, більше 999. Використовуючи одну операцію ділення націло і одну операцію взяття залишку від ділення, знайти цифру, що відповідає розряду тисяч у записі цього числа.
Integer19◦ . Від початку доби минуло N секунд (N - ціле). Знайти кількість повних хвилин, що минули від початку доби.
Integer20◦ . Від початку доби минуло N секунд (N - ціле). Знайти кількість повних годин, що минули з початку доби.
Integer21◦ . Від початку доби минуло N секунд (N - ціле). Знайти кількість секунд, що минули від початку останньої хвилини.
Integer22◦ . Від початку доби минуло N секунд (N - ціле). Знайти кількість секунд, що минули з початку останньої години.
Integer23◦ . Від початку доби минуло N секунд (N - ціле). Знайти кількість повних хвилин, що минули з початку останньої години.
Integer24◦ . Дні тижня пронумеровані таким чином: 0 - неділя, 1 - понеділок, 2 - вівторок, . . . . , 6 - субота. Дано ціле число K, що лежить у діапазоні 1-365. Визначити номер дня тижня для K-го дня року, якщо відомо, що цього року 1 січня було понеділком.
Integer25◦ . Дні тижня пронумеровані таким чином: 0 - неділя, 1 - понеділок, 2 - вівторок, . . . . , 6 - субота. Дано ціле число K, що лежить у діапазоні 1-365. Визначити номер дня тижня для K-го дня року, якщо відомо, що цього року 1 січня було четвергом.
Integer26◦ . Дні тижня пронумеровані таким чином: 1 - понеділок, 2 - вівторок, . . . . , 6 - субота, 7 - неділя. Дано ціле число K, що лежить у діапазоні 1-365. Визначити номер дня тижня для K-го дня року, якщо відомо, що цього року 1 січня було вівторком.